Надгоризонтна РЛС 5Н86 “Дніпро” в Мукачеві

Сьогодні відвідаємо Західний центр радіотехнічного спостереження, філія Національний Центр Управління та Випробувань космічних Засобів, зокрема радіолокаційну станцію (РЛС) 5Н86 “Дніпро”, яка розміщена біля Мукачева.

Комплекс складається із двох направлених антен і машинного залу між ними.

Це одне з перших поколінь надгоризонтних радіолокаційних станцій метрового діапазону з режимом межтактового когерентного накопичення сигналів (за класифікацією НАТО: Hen House – “Курник”), побудованих в 60-х роках уздовж кордонів союзу, для раннього виявлення атак балістичними ракетами з різних напрямків на дальності до 4000 km. Всього було побудовано шість Орту на основі таких РЛС. Названо по іменах річок Дністер і Дніпро. Кожне крило станції являє собою 2-х секторну рупорні антену довжиною 250 m і висотою 12 m, що має два ряди щілинних антен в двох хвилеводах з набором передавального і приймального обладнання. Кожен ряд виробляє сигнал, скануючий сектор 30° по азимуту (60° на антену) і 30° по куту місця (від 5° до 35° по висоті) з керуванням частотою.

На карті Мукачвська станція і станція біля Севастополя.

Станція входила у переметер протиракетної оборони і передавали дані “на верх”.

Призначену для роботи в системі контролю космічного простору і раннього попередження про ракетний напад. Включають кілька разів на рік, а в 2020 році зробили туристичним об’єктом. До 2009 року несла бойове чергування і передавала дані на росію.

Отож, йдемо досліджувати.

Система керування

Це головний пульт, на який виводиться всі інформація зібрана станцією у автоматичному режимі.

На табло висвічується усі параметри блоків.

А це відображення цілей.

Годинник судного часу.

Допоміжні стійки, є самописці.

На пульті відображається кількість годин напрацювань. Може скручений)

Кнопки різні.

Панель тестування.

Всередині все підписано. Є навіть лампочка внутрішньої підсвітки.

Мнемосхеми цілей.

Індикатор електролюмісцентний.

За стійкою мнемосхеми.

Всередині купа вимикачів і блочків.

Люмініфор на вимикачах робочий.

При віккритті стійки є захист від дурака, виключення анодного струму.

На станції використовується електронна управляюча машина серія “4-М4”, 5Е73. Назвемо просто ЕОМ. Опис архітектури.

Тисячі блоків розміщених у стійках, також в системі є резервування, 3 ідентичні машини.

Пульт керування ЕОМ.

Можна вручну поклікати регістрами.

Комп’ютер транзисторний. Елементна база 60-х років.

Все робилося вручну, кожна радіодеталь мала 5 прийомку або вище.

При дектування помилки оператор замінював цілий блок, но без проблем можна було зремонтувати паяльником.

Блоки, які клали в шафку які виходили за характристики, ремонтуюють і знову пускають в роботу.

Джгути, елементи, все було підписано.

На фронтальну сторону виведені тестові розєми.

Ввід програми на перфострічці. Видно 2006 рік.

Через пристрій фотовводу інформація вносилася у ЕОМ.

Оброблену інформацію можна було вивести на пристрій виводу.

В системі також є “чорний ящик”, який пише на магнітну стрічку параметри станції. Щоб найти і покарати, а не проаналізувати і не допустити у майбутньому.

Магнітна головка не така як у відеомагнітофоні, тому ємність такого накопичувача думаю маленька.

Генерування імпульсу

За цими дверима розміщені модулятори, які генерують потрібний еталонний сигнал.

Далі він приходить на ламповий 3 каскадний підсилювач.

Щоб відкрити так шафу, потрібно обезструмити передавач, і тільки тоді можна вийняти ключ від стійки.

На фото шафа з підсилювачем.

Система вимірювання потужності.

Для тестування перередавач вихід енергії можна пустити у емулятор навантаження: заповнену водою трубу. По нагріві води можна судити про потужність сигналу.

А це пульт керування підсилювачами.

Усі кабелі екрановані, купа мідних шин.

Головне не переплутити розетку.

Прийомно-передавальний тракт

Енергія з підсилювача потрапляє у систему хвилеводів.

Станцію запустили в роботу 22.04.1977. Виготовлення підприємством П/Я А-1875.

Приймач

Із прийомо-передавально тракту власне по цьому кабельку передається прийнятий сигнал потужністю 1^-16 Вт на предпідсилювач.

Для виділення наднизького сигналу використовується кореляційний прийом: ми ж знаємо, який модульований сигнал ми випустили. Прораховуємо усі його можливі варіанти приходу, і математичними методами виділяємо його із шуму. Не знаючи що ми маємо прийняти це не можливо зробити. Як виділити сигнал нижче шуму описано у статті, саме таким способом працює GPS, CDMA.

Стійки приймачів.

Можна загубитися, якшо ЕОМ займала величезний зал, то прймальна частина займає в два рази більше місця.

Для захисту приймача використовуються розрядники.

Я думав будуть радіоактивними: часто в таких системах використовуються електроди активовані наприклад торієм.

Також ця станція модернізовується, з сучасною елементарною базою, модулятор, приймач, система обробки спокійно може поміститися у одній стійці.

Антена

Саму антену не дозволи знімати. Но є детальні фото із Севастополя від 1greywind. На станції 2 павільйони довжиною по 250 метрів і висотою 25 метрів. Випромінююча сторона по проекту закрита радіопрозорим матеріалом: сенгвіч із дсп-пінопласт-дсп.

Під покриттям розміщується горизонтальний поляризаційний фільтр.

Сама антена складається із 2 секцій. Верх низ 14 метрів, перегородка 12 метрів.

Через прорізи виходить електромагнітна хвиля. Всередині хвилевода спеціальна гребінка. Опис направлення хвилі (подібний до фазованих решіток):

По куту місця управління напрямком випромінювання - за рахунок зміни різниці фаз верхнього і нижнього передавачів. Тобто у режимі огляду це або синфазна, або протифазна робота, а у режимі супроводу - інша необхідна для створення напрямку сумарної ДН різниця. По азимуту - частотне управління напрямком - передавачі працюють на одій частоті (на неї накладеться згаданий зсув фаз), яка змінюється дискретно від імпульса до імпульса. Оскільки уповільнююча система типу гребінка по різному змінює швидкість хвиль різних частот - вони потрапляють до сусідніх щилин у різних фазах. Найдовша хвиля потрапить до всіх щилин у однаковій фазі - випромінювання буде кожної мікросекунди у однакових фазах з усіх щілин одночасно, отже фронт - перпендикулярно площині антени. Хвиля іншої довжини не кратна шляху по лабіринтах гребінки, отже до 1 щілини дійде і випроміниться у якійсь фазі. Перш ніж сусідньої щилини випроміниться сигнал такої ж фази - пройде час, за який хвиля з 1 щілини вже пройде певну відстань. Лінія між цією точкою і 2-ю щилиною - фронт вже направлений під іншим кутом.

Зліва видно хвилеводи, які йдуть у апаратний зал.

Перед початком будівництва, на місці антени розмістили геодезичний пункт 13271:

Станція робоча, інфтрумент провірений.

Дякуємо за 4 годинну “півторагодинну” дійсно технічну екскурсію і прямуємо на вихід.

Нас трохи було.

Всі готові використовувати нові знання.

Дякуємо Чернову Ігорю, співзасновнику ТО МКП “Екскурсія”, і Мельнику Василю, керівнику об’єкту, за детальну екскурсію об’єктом, і цінні технічні деталі.

Переглянути відео візитівку про станцію:

До речі, що там CIA (ЦРУ) знало про цей радар:

MOSCOW ABM SYSTEM AND RELATED RDT&E AND MISSILE EARLY WARNING FACILITIES DEPLOYED ABM FACILITIES від 1983 року:

Mukachevo HEN HOUSE Radar Facility 48-22-45N 022-42-32E

Second-generation HEN HOUSE BMEW radar.
Jan 1973 - may 1976.
Each anthena is 270 meters long with an elevation angle of 20 degrees. A 60-degree angle is formed between the boresight azimut (195 and 255 degrees) of the two anthenna faces. The beam of each anthena can be swung 30 degrees on eigher side of the boresight azimut. (S/WN)

Відео МШ про Оленогорськ.

Постскриптум: При відвідуванні таких об’єктів вражає витрачена кількість мільйонів рублів, тисячі сотень людино-годин інженерів на розробку і запуск таких комплексів, а працівники у СССР  користувалися диркою в підлозі…

Також інженери, працівники не могли виїхати за кордони СССР і подивитися як там “загниваючий капіталізм”. Кліп у тему Антитіла – TDME:

Сюжет від УП.