Апаратна Львівської телевежі ЛФКРРТ (РРС-5) Високий Замок

Технології не стоять на місці, електроніка мінімізується, появляються нові стандарти. Також відходять в минуле аналогове телебечання, тому ми завітали на екскурсію у апартатну львівської телевежі на Високому Замку.

За поточні роки великим кроком вперед є відключення аналогового телебачення і перехід на цифрове молення DVB-T2. Це дозволило зменшити використання частотного ресурсу, підвищити якість зображення, а також звільнити частоти для 4G зв’язку.

Потік на станції по всій Україні приходить із Києва через супутник Astra 1G 31.5° у потоці T2-MI і швидкістю 72,79 Мбіт/с, і передається на передавачі. Доречі ресівером U2C Denys можна дивитися канали прямо із супутника. Локальні канали підмішуються у потік по локальній мережі. Один мультиплекс займає ширину 8 МHz (яка розбивається на підслоти), і передає цифрові дані із корекцією помилок.

В потоці йде переважно 8 цифрових каналів. Також передаються прошивки ресіверів, токени авторизації, телепрограма.

Передавачі DVB-T2 займають пару стійок: по стійці на мультиплекс, і шафа активки, а також супутникового тюнера.

Обладнення Rohde&Schwarz. Стійка складається із Exciter SX801, модуль керування NETCCU 800,

А також 4 підсилювачів нижче.

Сигнал з передавачів сумується, і по одному фідеру (чорний справа) передається на антену на висоту 104-108 метрів (планується підйом на 200-204 метри). У Львові цифрові канали йдуть на 22, 28, 33, 40 каналах.

Своє знайомство із цифровим телебаченням почав 1 вересня 2012 року: дідусь, як ветеран ВВВ, отримав приймач Strong SRT 8500. Тюнер спокійно приймає канали польського телебачення біля Городка у стандарті DVB-T із Перемишля на каналах 26, 43, 59.

В той час роздали близько 1 мільона приставок. В наявності були ексклюзивні приставки Strong і Romsat, оскільки канали були шифровані із використанням системи безкарткового доступу Irdeto.

Свій телевізор LG 32LN541U із DVB-T2 тюнером я купив у липні 2013 року, а також купив CAM модуль Neotion Irdeto Cloaked за 39$, вони якраз появилися на ринку. Тут і криптосхема, і система активацій через OTA.

Із 17 серпня 2014 Нацрада зовов’язала Зеонбуд вимкнути шифрування телеканалів у Т2 мережі. 11 вересня 2014 року вимкнуто шифрування більшості каналів, шифровані лишилися Ентерфільм, Зум, Кіноточка, К2, Вінтаж, Ескулап, Піксель, НЛО, Бізнес. 11 жовтня 2014 року знову шифровані канали, окрім БТБ, 12, 112, 24, захід. 9 січня 2015 року остаточно відмінено шифрування усіх каналів. Виставив на продаж CAM модуль, і успішно продав.

Не будемо заходити в політику, і мутність контори Зеонбуд, один факт: 18 лютого 2014 року вимнуто 5 канал у Т2 – чорний екран, у аналогу зависле зображення (відновлено 19 лютого о 08:00). Із супутника відео не переривався.

Також у Криму після окупація у травні 2014 року переналаштували 18 передавачів. 4 російських мультиплексів женуть із супутника ABS 1 75E.

Вернемося до аналогового телебачення. Вимкнення переносилося з року в рік, і остання дата була прийнята 31 серпня 2018. І тут 30 серпня 2018 року Сарненський районний суд Рівненської області в особі судді Рижий Олексій Анатолійович, за позовом Мізюрко Надія Юхимівна і Телерадіокомпанії “1-1”, заборонив вимикати аналог.

Масове вимкнення аналогових каналів відбулося 1 вересня 2018 року з 10:00 до 10:15, вимкнено 13 аналогових передавачів. Залишилися UA:Перший, місцевий НТА а також 12 канал. Згодом через заборгованість по електриці вимкнули UA:Перший.

На даний час у ефірі Львова із аналогових каналів по графіку тільки НТА (57 канал) і ZIK (12 канал).

Розглянемо передавачі аналогового телебачення. Із опису “цифри” видно що ефір використовується неефективно.

Напівпровідниковий 20 КВт передавач UA:Перший (8 канал).

Передавач 1-1 на 5 кВт.

Решта каналів передавалася маленькими передавачами TXUP1000 і TXUP2000 на 1 і 2 кВт вихідної потужності.

Якщо ви телевізор не дивитися, то із радіостанціями стикаєтеся у автомобілі. Більшість радіостанцій передаються із Високого Замку. Сучасні радіоприймачі поміщаються у пару юнітів, сигнал сумується у хвилевід.

Раніше один ламповий передавач займав пару квадратних метрів, наприклад Дождь-2, потужність 2+2 кВт. Стоїть в резерві. Неефективний по КПД.

Запобіжники і індикація перегоряння.

Стрілки в нуль.

Також транслюються ще канали у діапазоні УКВ: радіо промінь (УР-2), 67,04 МГц радіо культура (УР-3), а також 67,82 емануїл. Три канали спокійно поміщаються в одній стійці. Аудіо сигнал береться із супутникового ресівера.

Аудиторія УКВ пенсійного віку, а також їх можна слухати через радіо типу KIPO KB-308.

Телефони, автомобільні приймачі приймають у FM діапазоні 88-108 Мгц.

Біля передавачі можуть розміщатися і компютери планувальники, які вижають плейлист у ефір. Мають свої UPS.

Формуванням аудідіо на вхід передавача займається USB аудіо карта

Для комутації передавачів використувувалися такі “тумблери”

Система суматорів.

Передавальна антена виглядає так:

Серед обладнення зустрічаються TESLA.

Аналогове радіо зараз у світі витісняться цифровими радіо, в Києві запустили цифровий радіо мультиплекс DAB+. Мало розповсюджене, у Європі стандарт мовлення DAB, мій приймач Roberts Robi не зможе приймати канали.

Є вимкнене обладнення ситеми ЦО, зараз оповіщенням займаютсья студії.

Система коаксіальних кабелів до студії.

Також тут колись розміщувалося обладнання Алтай.

Трохи сучасної техніки, цікаво що деякі студії переють звук по E1 каналах.

Для моніторингу коректності роботи передавачів використовують SDR приймач з плагінами. По спектру зразу видно, якщо є якісь відхилення.

Звідси також можна передават потік на супутники через Центр Космічного Зв’язку “Азимут” біля села Сасів. Раніше цим користувалися дипустанови.

Працівники розказували про світіння вежі і фідерів від статики/снігу. Також під час удари блискавки може зависати або перезавантажуватися обладнання, а також перегоряти вимнені світодіоди підсвітки. Виглядає десь так.

Список актуального і історичного ефіру можна переглянути на сайті Ефірне телебачення та радіомовлення в Україні.

Тепер хочу потрапити у такий центр зв’язку:

Дякую за змістовну екскурсію керівництву, а також форуму “Explorer.lviv.ua” де можна переглянути звіти інших учасників екскурсії.

Коментарі