Транслітерація українських назв

Так повелося, що в Україні використувалося три+ способи транслітерації українських назв, останній офіційний не дуже… Зокрема це активно використувується для транслітерації прізвища і імені в українському паспорті, паспорті для виїзду за кордон, посвідченні водія, напису на банківській карті. Що, як і куди у замітці…

На даний час використовується транслітерація, затверджена постановою Кабінету міністрів України, від 27 січня 2010 року (в системах позначать як КМУ 2010).

Візьмемо популярне ім’я: Yurii (Й-у-рі-і-і)… Це дуже важливо, оскільки як виготовлять паспорт, так і доведеться всюди описувати. Сервіс перевірки транслітерації доступний на сайті ДМСУ.

Зверніть увагу: при оформленні ID паспорта, або закордонного, ви маєте повне право вимагати записати ваші дані, так як у попередніх Ваших документах (права, паспорті, документі іноземної держави).

До цього використовували транслітерацію затверджену Українською комісією з питань правничої термінології 19 квітня 1996 р. (УКППТ 1996). В ній теж Юрій не дуже звучить…

Написи у документах підходять до транслітерації, затвердженою Палатою Сполучених Штатів з географічних назв та Постійним комітетом з географічних назв Великобританії (BGN/PCGN 1965).

Існували також ТКПН, ГОСТ 7.79-2000 Б, ALA-LC, ISO/R 9:1968, ISO 9:1995 (ГОСТ 7.79 А), ГОСТ 1971, ГОСТ 1986, держстандарт 1995, паспорт 2004, паспорт 2007…

Увесь перелік транслітерації на Wiki…

В результаті ми маємо, що одне ім’я може бути записано безліччю варіантів: Yuriy, Yurii, Yureiy, Iurii, Jurij … А в кого є декілька букв: “є”, “и”, “ї”, “й”, “х”, “ц”, “ь”, “ю”, “я”, “’”, кількість варіантів зростає на порядок.