Вихідні у Вільнюсі

Якось спонтанно із співробітниками вирішили купити квитки у Литву за дуже смачною ціною від МАУ. Нас зібралося п’ятеро хто мав діючу шенгенську візу.

По дорозі у аеропорт сфотографував літак Антонов 124 (підйомність 150 т), який вивантжував 2 гелікоптери Mi-17V5s місії U.N. Фото на телефон на вулиці і на GoPro із терміналу.

Пройшли митний і паспортний контроль. Останні 3 роки питають по батькові і місце народження, через однофамільця/іменем/року. Народ заправився спиртним у дюті-фрі, при купівлі товарів сканують шрихкод із посадкового талону: PDF417, який називають BCBP, який містить прізвище, ім’я, референс замовлення, код аеропорту вильоту і посадки, номер рейсу, дату вильоту, клас, для доступу у лаунж зони, ряд і місце, номер пасажира на реєстрації, і службову інформацію. У нових версіях вже присутній цифровий підпис щоб унеможливити підміну інформації і відвідання зон бізнес класу.

M1PUPKIN/VASYA        EX7RMTN LWOVNOPS 0167 352S008F0067 31C>2080      B0E             0

M1PUPKIN/VASYAMR      EX7RMTN VNOLWOPS 0168 353T017B0057 13B>10B0  6353BPS 2956624042409280

Після посадки лишаються тільки корінці, дехто їх колекціонує.

Вилетіли рейсом PS167 Lviv (LWO) – Vilnius (VNO) на Boeing 737-8Q8, бортовий номер UR-PSP, летіли на ешелоні 350 (~10,7 км), тиск в салоні був на рівні 2,3 км.

При взльоті через поворот і нахил літака були відчуття як на атракціоні:

Прибули в аеропорт Вільнюса, вигрузили через трап і в автобуси. Різниці у часі немає. В однаковий час прибули літаки Lufthansa і руссофлоту.

Доки стояли в черзі з годину встигли зачекінитися, благо є wifi. Тихо завидували citizens-ам які проходили без черги. Пройшли паспортний контроль назвавши ціль візиту, показавши палець, бронювання готелю і зворотні квитки. На виході зловили таксі мінівен, і за 20 євро похали в готель Florens Boutique біля залізничного вокзалу.

Оцінили джакузі у номері і лягли по 2 ночі спати. Інтернет так собі.

Достатньо виспавшись почали досліджувати місто у суботу по 11-дцятій. Більша частина команди пішла у заклад для веганів Holigans, а я традиційно у McDonalds. Біг тейсті меню і є запас енергії на день. Також файний інтернет для IP телефонії.

Зразу на вокзальній площі розміщено несподівано залізничний вокзал.

В холі зліва розміщено макет реконструкції привокзальної площі. Дуже добре що зразу біля вокзалу розміщено автобусну станцію.

Справа макет якоїсь складної інфраструктури.

На станції чисто, купа інформаційних повідомлень.

Є каса міжнародного сполучення, каси у яких можна розраховуватися банківськими картками.

Є інформаційна служба із розкладами рухів, зокрема і в аеропорт, а в холі гарна ялинка.

На другому поверсі варто відвідати музей залізниці, який був закритий через корпоративи.

В країні дуже поширені банківські рішення для вендінгу від Nayax.

і Ingenico

Також є комплексні рішення для бізнесу на базі iPad від Revel.

Цікаво що у терміналах не дуже поширена підтримка NFC.

Гуляти містом, розглядали цікаві місця.

Дуже сподобалася ялинка із ярмарком.

Освітлення у формі шалаша робить приємну атмосферу.

Зразу на площі можна піднятися на дзвіницю.

У закордонних поїздках при відвідуванні музеїв дуже економить бюджет посвідчення журналіста.

Подивився на ярмарку/ялинку з висоти голубиного польоту.

На проміжній зупинці є атракція у вигляді поворотної камери із гарним зумом, можна заглядати у вікна.

Поруч розміщена вежа Гедиміна, і є фунікулер, який не працював.

Піднялися пішки.

Із середини фото не буде, не мають знижок для преси.

Краєвиди гарні, особливо вночі.

Далі вирішив прогулятися до хмарочосів.

Повечеряли, і на наступний день по обіді вирішили поїхати у Тракай подивитися на замок. На автовокзалі зразу біля залізничного голуби в перемішку із ручними воронами і горобцями клянчили перекус.

У середині автовокзалу інформативна дошка і графік руху.

На автовокзалі у Тракаї сподобалася ручний графік. Олдскул.

Ось і Тракайський замок.

Літом тут напевно дуже гарно. Лебеді і качки.

Зала, у якій 2 музиканти грали на музичних інструментах.

Дуже сподобалася експозиція печатей особливо із мінералів.

Атракція, яка дозволяє зачекінитися печаттю.

Була ідея пропечатати закордонний паспорт.

На вечір завітали у Акрополіс, найбільший торговий центр. Із вокзалу їздить швидкісний трансфер.

Вирішили із торгового центру їхати на таксі у аеропрот. Викликали Uber. Встигли.

В місті працює злагоджено система громадського транспорту. Для турсистів можна купити одноразові квитки в кіосках або у водія дорожче. А для жителів є безконтактна карта Vilniečio kortelė. Сайт доступний лише литовською мовою. Молодці. Купив собі сувенір за 1,5€, колекціоную проїзні nfc карти.

На зупинках встановлені інформаційні монітори із часом прибуття транспорту. Також продубльовані номери на паперовій інфотаблиці.

На жаль, не вдалося покататися і скористатися валідатором.

Як вирішують проблему голольоду: на зиму встановлюються контейнери для піску, яким посипають тротуари.

Актуальна тема для Львова: сортування сміття. Там цим займаються давно, навіть у торговому центрі 4 смітника: сміття, пластик, скло, папір.

На вулиці встановлені великі смітники:

При купівлі у супермаркеті продукції у пластику чи жестяній банці, до чеку плюсується депозит 0,1€, які можна повернути у пунктах збору.

Відволікся, приїхали ми у аеропорт. Пройшли реєстрацію. На митному контролі забрали старий талін (не можна провозити більше 100 мл в одній упаковці у ручні поклажі), посадка у літак. Випускали через гейт поруч із туалетом і гейтом на москву. Ну й контингент туди летів. Завантажилися у два автобуси і похали на стоянку літака. Простояли 20 хвилин, помилувалися аеропортом, і сіли у літак. Вилетіли із затримкою.

Верталися рейсом PS168 Vilnius (VNO) – Lviv (LWO) на Boeing 737-8HX, бортовий номер UR-PSC, летіли на ешелоні 300 (~9,1 км), тиск в салоні був на рівні 1,6 км.

Точка повороту біля Бібірки:

По прибутті паспортний контроль і похід з аеропорта додому.

За вихідні намотали багато кроків. За суботу, якщо вірити крокоміру було зроблено 22 500 кроків:

За неділю 16 800 кроків.

Дякую за чудові вихідні, які організували Христя, Ігор, Юстина і Ані.